Населення 7161 мешканців (перепис 2001), 6924 (1.12.2006). Селище розташоване на річці Полква (притока Горині), за 30 км від залізничної станції Суховоля на лінії Шепетівка-Подільська—Тернопіль. Харчова промисловість (цукровий завод). Відстань до Хмельницького 99 кілометрів. Відоме з 1420 року.Магдебурзьке право з 1420 року. Статус смт із 1959 року.

Колишні назви: Камінь (XV—XVII ст.), Човганський Камінь (XVII ст.), Човган(1681—1740).

До селища підведена залізниця Білогір'я — Теофіполь (на залізниці здійснюються лише вантажні перевезення з цукрового заводу, залізничної станції немає). Через селище проходять три автошляхи державного, обласного та районного значення, вони йдуть у шести напрямках і з'єднують Теофіполь з містами Хмельницьким, Тернополем, Кременцем, Рівним, Острогом, Шепетівкою, Старокостянтиновом. На сьогодні автошляхи знаходяться в незадовільному стані, необхідний капітальний ремонт.

До 1740 року Теофіполь носив назви: Камень, Чолганський Камень, Чолганськ, Чолган, Човган. У деяких давніх джерелах він згадується під назвою Кам'янець, зокрема у літописі Величка.

Отже, у середині XVII століття одночасно існували Чолганський Камень на Волині та Білий Камень у Галичині (тепер село Золочівського району Львівської області).

В околицях Теофіполя є кілька давніх курганів, у селищі, поблизу річки Полква, знайдено сліди стародавнього поселення, знаряддя праці і зброї доби міді. У 1888 році під час риття канави для фундаменту нової кам'яної церкви за 300 метрів від озера будівельники викопали багато людських кісток давнього поселення. З часів Київської Русі ніяких поховань у цьому районі селища не проводилось.

У давні часи територію сучасного Теофіполя заселяли слов'янські племена дулібів і волинян.v